Мартін Фішер-Діскау

Fischer-Dieskau_mg_6216

Вже сам твір «Ілля» Бубера, не є сухим театральним тезисним твором – у музичному трактуванні Дораті він стає блискучим політичним трилером.

Протягом багатьох років Мартін Фішер-Діскау диригував майже 100 оркестрами у всьому світі, включаючи Берлінський філармонічний оркестр, Королівську філармонію, Лондонську філармонію, Московський державний оркестр, національний оркестр Франції, NHK Токіо, Токійську філармонію та Нову Японську філармонію. Він керував усіма найвизначнішими симфонічними оркестрами Німеччини та Скандинавії, а також багатьма італійськими та іспанськими оркестрами. Як сподвижник традицій класичної музики 19, 20 та 21 століття, він вносить свої новаторські нововведення у незвичайно різнопланові програми в опері та концертах.


Мартін Фішер-Діскау присвятив свої перші роки професійної діяльності німецьким оперним театрам в Аугсбурзі, Аахені, Хагені та Штутгарті, щоб навчитися майстерності диригування з нуля. Як перший диригент театру в Берні (1990-1994), він був диригентом з надзвичайно широким репертуаром російських та італійських творів. З канадським симфонічним оркестром KW, який охоплював весь регіон навколо Торонто і керівником якого він був з 2000 по 2004 роки, він розширив стандартний репертуар і відкрив концертний зал для нового контингенту глядачів. Заснування у 2002 році першого німецько-канадського фестивалю теж додалося до досягнень оркестру під його керівництвом. З 2009 по 2011 рік він був музичним директором Симфонічного оркестру в Тайбеї, де диригував усім спектром симфонічного репертуару з акцентом на найновіші тайванські музичні твори, але він був також і постановником опер та допомагав організовувати міжнародний симпозіум Пуччіні.


Вже на початку своєї кар’єри Мартін Фішер-Діскау здійснював керівництво постановками  в італійських, іспанських та американських оперних театрах, наприклад, в Сан-Карло в Неаполі, в Регіо в Турині, в Ов’єдо, Пальма де Майорка і в Лісе, в Барселоні, а також у Міннесоті  та Гавайській опері. Він був частим гостем на міжнародних фестивалях, таких як Berliner Festwochen, Helsinki або Granada Festival. З 2013 року він вперше об’їхав з гастролями разом з оркестром Німецького радіо десять мегаполісів Китайської Народної Республіки, а потім знову і знову приймав запрошення чеських, голландських, французьких та американських оркестрів.


Першим успіхом Мартіна стала постановка твору Гайдна Il mondo della luna в палаці Шарлоттенбург у його рідному місті Берліні в 1974 році. Незабаром після цього, він отримав багато перших премій у відборах концертів Німецької музичної ради та на конкурсах у Сієні та Відні, він також був запрошений  Сейдзі Озавою, як стипендіат Леонарда Бернштейна, до Танглівуду, США. Результатом стало те, що ним також зацікавився Антал Дораті і призначив Мартіна на два сезони своїм асистентом диригента симфонічного оркестру в Детройті.


Навчання Мартіна Фішера-Діскау не обмежувалося практичним музикуванням – він навчався грі на скрипці, фортепіано та диригуванню в університетах Відня та Берліна, а також в Академії Чигіяна в Сієні та активно навчався на майстер-класах з Франком Феррара, Чарльзом Макеррасом, Сейджі Озавою і особливо з Леонардом Бернштейном. Крім того, він отримав  докторський ступінь з музикознавства та італійських студій у Вільному університеті Берліна. Його книга «Диригування у XIX столітті – особливий італійський шлях» здобула міжнародне наукове визнання.

Окрім дискографії на Labels Marco Polo und BIS та великої кількості радіозаписів, Мартін Фішер-Діскау супроводжував серію Musikstreifzüge на ARD, як модератор та ведучий програми для молодих талантів. З 1994 року він займав посаду професора в університеті мистецтв у Бремені.

Останні кілька тижнів часто звучала симфонія C-Dur-Symphonie, die „Große“ Шуберта. Мартін Фішер-Діскау створив тут таку єдність форми і вражаючу драматургію, що його інтерпретація стала сенсацією.

MÜNCHNER SYMPHONIKER, Süddeutsche Zeitung​